Виховна робота

Родинне свято

Доброго дня наші гості, шановні батьки, дідусі та бабусі. Сьогодні шкільною родиною ми зібралися на свято родини «Від усієї душі».

Починаєм наше свято

Добрий день вам, добрий день!

Погляньте, як у нас гостей

Зібралося багато!

І яка у нас сьогодні

Пречудова днина

Бо прийшла до нас на свято

Вся наша шкільна родина.

Щоб веселитись і співати,

Рід наш красний звеселяти

Сім’я, родина, рід – які слова святі,

Вони потрібні кожному в житті.

Кожна сім’я – це є гілочка роду

Славного нашого українського народу.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу

Родина, сім’я  – найдорожче для кожної людини. Народна мудрість свідчить, що життя людини починається з родини, бо батьківська хата – це родинне вогнище, звідки ми вирушаємо у широкий світ з піснею, повчанням.

Дідусеві казки, бабусині вишиванки ведуть нас до рідної хати. У цій хаті наші перші радощі, клопоти.

Тут ми вперше сказали слова мама, тато, бабуся, дідусь. Тут наші ніжки зробили перші кроки. У ній пахне хлібом і молоком.

У сім’ї людина вчиться любити світ і бути доброю, шанувати свій рід і землю, берегти пам'ять роду.

Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тати, бабці, дідусі,

Сестрички, братики – усіх нас так багато!

Нам так хотілося, щоби зібрались всі.

Бо ж це чудово, як батьки і діти

У свято й будні завжди поруч йдуть.

Сьогодні всім нам можна порадіти,

Що в нас родини дружно так живуть.

Сьогодні свято. Пісня хай лунає

І хай щасливим буде кожен день,

Батьки і діти – і душа співає

То ж хай лунає більше тих пісень!

В сім’ї розпочинається життя дитини,

Тому від мами й тата в неї все!

Тож всі манери й правила – з родини

Дитя в життя з собою понесе.

Сценка.

Виходять двоє хлопчиків і двоє дівчаток. Починають розмову одне з одним.

-          А скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?

-          Та ти що? Не знаєш? Отакої!

Сім’я – це сім Я. Це означає, що в повній сім’ї повинні бути мама, тато, бабуся, дідусь, та троє дітей! Щонайменше, зрозуміло? 

-          Тепер, зрозуміло. Так що, у мене повна сім’я! Бо у нас аж троє дітей!

-          Отож. Народна приказка говорить: «У нашого Омелька – невелика сімейка: тільки він та вона ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати, та їхні три брати!»

-          Ого! Оце так сімейка! Там, напевно, забувають як кого звати… Бо ж їх так багато…

-          Не забувають.

Там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім!

-          У великій сім’ї діти виростають дружними, працьовитими, щедрими, вміють допомагати один одному. Тому вони і щасливі.

В нашій шкільній родині по троє і більше діток, мають родини:

Тож привітаємо їх оплесками, адже це втричі більше любові, турботи та недоспаних ночей.

Сім’я – це колиска добра, любові, ніжності всіх її членів одних до одного, а особливо до дітей. І, звичайно, діти всмоктують цю доброту, щирість, ніжність із молоком матері.

 Стоїть на землі мати – вища і святіша від усіх богинь. Стоїть на вершині двох тисячоліть мати і молиться за свій народ, як дві тисячі літ тому на Голгофі стояла на колінах перед розп’ятим на хресті сином своїм Ісусом.

Стоїть мати і молиться за народ, за своїх синів і дочок, за вас і за нас. І перші слова її молитви: «Пошли, Боже, діткам щастя і здоров’я, віру в завтрашній день, людяності їм пошли і милосердя, доброти їхньому серцю, світлого розуму голові, дай їм бажання працювати, примножувати багатство роду, не зазіхати на чуже добро.»

Мама – це сонячне слово, бо вона зігріває нас, голубить, як тепле ласкаве сонячне проміння. Мати – берегиня роду, мови і пісні. У материнських словах ласка і любов, світ добра, краси і справедливості.

Матері… Вони народжують дітей, співають їм колискові, вчать любові і добра.

Мамо, матінко, матусю,

Я добра від тебе вчуся.

Ти найкраща в світі мама,

Ніжна добра і ласкава!

Мама – найкраща людина у світі.

Знають це всі – і дорослі, і діти.

Морок не ляже на рідний поріг

Мама не пустить, вона оберіг.

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки

І сяюче диво – ялинка.

Від мами – і літери, й слово,

І зроблена разом обнова

Якщо говорити між нами

То все починається з мами. (разом)

Мамині руки цілую…

Скільки у них теплоти!

Рук, що добріші й ніжніші,

Більше мені не знайти.

Лагідні, щирі, ласкаві

Руки, пошерхлі в труді.

Мамині руки цілую

Рідні й завжди молоді.

Мамині очі цілую,

Що не доспали ночей.

Скільки любові плекає

Погляд чарівних очей!

Сльози, пролиті за мене,

Болі й тривоги у них…

Мамині очі цілую,

Що найдорожчі за всіх.

Мудрі вуста я цілую,

Що колискові мені

Тихо в дитинстві співали…

Зараз їх чую вві сні.

Молиться мама за мене,

Щастя благає в путі.

Будьте здорові, матусю!

Ви – моє щастя в житті!

Мамині руки цілую,

Очі цілую, вуста…

–        Боже! Благаю, продовжи

Моїй матусі літа.

Пісня про маму

Віддавна в українських родинах до матусь, батьків, дідусів та татусь зверталися на «Ви». Батько був головою сім’ї, її годувальником, охоронцем.

Його лагідно називали «батечко», «татуньо», «татко», «ненько». Від слова «батько» утворилося слово Батьківщина.

Батько… Тато… Суворий і вимогливий, а його любов до дітей стримана і врівноважена.

Стриманість батьківської любові відображено в прислів’ї «Батьківська лайка дужча за материну бійку».

Дорогі наші татусі, будьте такими батьками, якими хочуть вас бачити діти! Будьте для них справжнім прикладом мужності та опорою під час долання життєвих труднощів.

А зараз подивіться сценку з сімейного життя. Можливо, хтось впізнає себе.

 (Сценка про батьківські збори.)

Батько і мати – основа кожної родини. Але в нас є ще і бабусі. Бабуся – це мамина чи татова мама.

Бабуся… Яке ніжне, красиве, пестливе і тепле слово. Вона прожила удвічі більше за наших батьків. Бачила удвічі більше.

І ми удвічі дорожчі для неї. Бо ми діти її дітей. Ми її онучата. А ще ми її пташенятка, ластів’ятка, козенятка, навіть іноді телятка чи поросятка.

Правду кажуть у народі: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки». Тож пам’ятайте: хто бабусю має, той потіху знає?

Наші бабусі – невтомні трудівниці. Вони і шиють, і в’яжуть, і вишивають, хліб і смачні пиріжки печуть. Все вони вміють робити.

Моя бабуся люба, гарна, мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас – дітей.

Бабуню, голубонько сива,

Ти ненька моєї матусі.

Ти добра така й милостива.

До тебе серденьком горнуся.

Ти в’яжеш нам теплі шкарпетки,

Казки та журнали читаєш.

Своєю любов’ю земною

Щоденно мене зігріваєш.

Присядьте, рідненькі, хоч трішки –

Всі разом вас дуже прохаєм.

Спочиньте, бабусеньки милі,

Ми пісню для вас заспіваєм.

Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини.

Слово дідуся не таке суворе і вимогливе, як батькове.

Та дідусева наука не забувається ніколи.

Він завжди вміє розрадити, заспокоїти і дати мудру пораду.

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку

За мудре слово, гарну казку.

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

В дитини від родини чуйність, ласка.

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка,

І кожна стежечка в житті – проста.

Бо є підтримка тут, і є порада,

Турбота є, любов, а ще – тепло.

І задоволена дитина, дуже рада.

Тож хочеться, щоб завжди так було.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне

Оселя наша і сім’я.

В щасливі і сумні години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалених серцях.

Вам бажаєм всім добра,

Щоб у кожнім добрім ділі

Досягнуть зуміли цілі,

Хай вам Бог допомога.

Наймиліші, найрідніші!

Щиро любимо ми вас!

А тепер ловіть хутчіше

Поцілуночки і побажання від нас!

Пісня «Побажання»

Виховна година

«Не втомлюймось жити»

Мета: ознайомити учнів з основними положеннями Конвенції про права дитини. Виховувати людяність, почуття гідності, доброти.

«Сьогодні діти – завтра народ».

В. Сухомлинський

«Кожна дитина має право на увагу, на ласку, на похвалу».

Є. Аркін

Учениця. Я родом звідти, де співають села,

Де танцями розгойдані мости.

Скажу я гордо, що я маю право

На цій землі і жити, і рости.

Тут жайвір в полі служить охоронцем,

Природа рідна смуток розбива

Тут у Степанівці під привітним сонцем

Хвиля морська у двори загляда.

А вересень покличе у дорогу

Знання, як скарб до серця притулю.

І на лінійці урочисто в школі

Право навчатись з дітьми розділю.

А брати участь у конкурсах, змаганнях

Це все мені наснаги додає.

І я скажу відверто без вагання:

Щаслива тим, що таке право є.

Шкільні роки летять, немов лелеки,

Дитинство забираючи з собою

А моя юність вже й не так далеко

Три роки, ну а там подать рукою.

Тому я щиро всім в житті бажаю

Зростати гідно справжніми людьми.

Бо всі ми українці маєм право

На цій землі і жити, і рости.

Дитина – найцінніший скарб. Права, які надані вам, діти – це певні можливості, які треба вам (до 18 років) для того, щоб жити і дорослішати.

Ви маєте особливе право на піклування та допомогу з боку держави. Але , на жаль,  життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу недостатньо захищені. Сьогодні 250 млн. дітей живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань. 30 млн. дітей у світі не можуть навчатися. Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей. Поширюється торгівля дітьми. Використовують дітей, від яких відмовилися батьки, для пересадки органів. В Україні три чверті дітей – діти з хронічними хворобами, з’явився новий тип дітей – «діти вулиці».

У кожній державі є один найголовніший закон – Конституція. Кожен народ хоче мати хорошу Конституцію. Бо від Конституції залежить щастя й доля народу. Кожен громадянин повинен добре знати Конституцію своєї держави, розуміти її, виконувати і боронити.

У 1989 році ООН затвердила документ про права дитини – Конвенція прав дитини. Конвенція має 54 статті, написаних на 6 мовах. ООН має комітет з прав дитини, йому кожна держава звітує про заходи, які вжиті згідно з Конвенцією. Він же досліджує як у країнах дотримуються права.

Учень 1. Право на власну думку.

Ти маєш право вільно виражати свої погляди, право на участь у прийнятті рішень. При вирішенні будь-яких питань, що стосуються тебе, твоїм поглядам має приділятися належна увага.

Учениця 2. Право на охорону здоров’я.

Ти маєш право на життя та охорону здоров’я, на медичну допомогу. Пам’ятай! Від твого ставлення до здоров’я залежиш не тільки ти сам, а твоя позиція впливає на твоїх друзів, знайомих, батьків та твоїх майбутніх дітей. Подбай про це.

Учень 3. Право на освіту.

Ти маєш право на безкоштовну освіту. Держава зобов’язана забезпечити доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей.

Учениця 4. Право на гру.

Унікальне право, яке мають тільки діти. Ти маєш право брати участь в іграх, заходах, що відповідають твоєму віку, змаганнях.

Учениця 5. Право на ім’я.

Ти маєш право на ім’я. В перші дні твого життя батьки подарували тобі ім’я. І від тебе, від твоїх вчинків, від твоїх справ залежить яким буде твоє ім’я: добрим, гучним, чи, навпаки, десь непомітно для всіх розтане в розмаїтті інших імен.

Учениця 6. Право на приватне життя.

Ти, як особистість, маєш право на приватне життя.

Учениця 7. Право на спілкування.

Ти, як повноцінна частина суспільства, маєш право на спілкування з будь-ким і стосовно будь-якого питання.

Учениця 8. Право на відпочинок.

Ти маєш право на відпочинок у будь-який час і в будь-якому місці. Але пам’ятай, що твій відпочинок не повинен заважати діяльності інших людей.

Учень 9. Право на інформацію.

Ти, як майбутній член дорослого суспільства, маєш право на інформацію будь-якого виду, для формування особливої думки з певних питань.

Вчитель. Існує багато інших прав, які ти маєш знати й реалізовувати щодня:

• Право на любов та піклування з боку батьків та держави;
• Дитина не повинна бути скривджена та зневажена;
• Дитина не повинна бути жертвою насильства та війни;
• Діти, позбавлені сім’ї, охороняються та опікуються державою.

Але пам’ятай: твоє право не повинно порушувати права інших.

Театралізовані заставки про права дітей.

 Іванко. Сестрице Оленко, я пити хочу!

Оленка. Потерпи, братику, дійдемо додому, там і нап’єшся.

Іванко. Сестрице Оленко, я вип’ю водиці з копитця.

Оленка. Не пий, братику, бо телятком станеш.

Іванко. Оленко, я нап’юсь води.

Оленка. Не пий, братику, козеням станеш.

Іванко. Що ти постійно: «Не пий, не пий». Я вже дорослий, 14 років маю. Сам знаю, що мені робити.

Оленка. Ні, Іванку, ти ще дитина.

Іванко. А от і не дитина.

Оленка. А я кажу, що дитина.

 Вчитель. Допоможемо вирішити суперечку за допомогою Конвенції ООН про права дитини. Згідно з цим документом, дитиною вважається кожна людська істота віком до 18 років  (частина І, стаття 1).

 Іванко. Оленко, ти прикинь, а мене з уроку вигнали.

Оленка. Що ти міг такого накоїти на уроці.

Іванко. Послухай, за що мене вигнали…

Наш учитель допитувався: «Що було задано?». А я й відповів: «Івану Івановичу, навіщо запитуєте? Забули, чи що?». А він мене з класу і виставив.

Оленка. Та ти ж нагрубив учителеві.

 Вчитель. Не проста ситуація. З одного боку, учень висловив свою думку, а з іншого – думка учня образила вчителя. Хто ж тут учинив неправильно? (Частина І, стаття 13).

 Іванко. Слухай, зараз контрольна з алгебри. Давай прогуляємо.

Учень. Давай.

Міліціонер. Хлопці, зупиніться. Щойно пограбували неподалік школи крамницю. Здається, ви до цього причетні. Пройдемо зі мною у відділення.

Іванко. Ми не підемо, ви не маєте права нас затримувати.

Міліціонер. Я повторюю, пройдемо. У відділенні я вам розтлумачу ваші права й обов’язки.

 Вчитель. Дитина шкільного віку має бути на уроках під час навчального процесу, якщо не має канікул. Якщо таке сталося і вас затримали правоохоронні органи, на який саме захист ви маєте права? (Частина І, стаття 40).

 1-а дівчинка. Дивися, що у мене є?

2-а. А що це?

1-а. Це – статут новоствореної організації «Білі бантики».

2-а. А хто її створив?

1-а. Ми, група дівчат нашої школи.

2-а. Мабуть, не можна дітям самим без дорослих створювати свої організації.

1-а. Можна. Про це в Конвенції  про права дитини йдеться.

 Вчитель: Чи мають діти право утворювати свої організації? (Частина І, стаття 15).

 Учениця. Що ж нам загадали? Українська мова – твір. Алгебра – розв’язати 3 задачі. Світова література – прочитати твір.

Друг-іноземець. Ти що, усе це збираєшся вчити?

Учениця. А як же?

Іноземець. Послухай, приїжджай до мене у США, вивчатимеш лише те, що тобі найбільше стане в пригоді у майбутньому.

Учениця. Але я ще неповнолітня. Я не зможу до тебе приїхати.

Іноземець. Чому?

 Вчитель. А насправді, чи має право дитина до 18 років поїхати навчатися за кордон? (Частина І, стаття 28,29).

Від народження ти маєш певні права, а з віком у тебе з’являються обов’язки та відповідальність. Існують закони, які визначають твої обов’язки. І ти маєш їх знати. Незнання закону не звільняє тебе від відповідальності за твої вчинки, дії або бездіяльність.

Інтуїційне тестування

1.     Чи порушив закон Буратіно у казці О.Толстого «Золотий ключик» небажанням вчитись?

А) так;   Б) ні;   В) це його справа.

2.     Яке право порушив Іван-царевич у казці «Царівна жаба»?

А) вільно висловлювати думку;

Б) на власність особистих речей;

В) на навчання.

3.     Хто у казці «Колобок» учинив найнебезпечніший злочин?

А) Вовк;

Б) Лисиця;

В) Ведмідь.

4.     У казці Андерсена «Дюймовочка» який злочин вчинили окремі персонажі проти Дюймовочки?

А) вбивство;

Б) розбій;

В) викрадення.

5.     Які правопорушення скоїла Лисичка у казці «Котик і півник»?

А) хуліганство;

Б) крадіжка;

В) вбивство.

 Учениця. А я піду, піду у божий храм

І з добротою храм душі відкрию.

Життя – любов, любов – це є життя.

І відокремити добро від зла зумію.

Я вірю, вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніш було від злого,

Не варто в серці зло лихе нести.

Ми маєм право жити і без нього.

Благаю всіх – тримайтесь, щоб не впасти,

Піднятись буде набагато важче,

Чи бути добрим? – то є наша справа

І бути добрим ми маєм право.

Тож пам’ятаєм – час настав для дій

І наше право забирать не смій.

Нас не дамо зламати й підкорити,

На світі треба гідно вік прожити.

Якщо ти злий, зміни своє життя,

Не будь байдужим і сумним, і гордим,

Прийди у храм душі, а звідтіля

Ти вийдеш ніжний, лагідний і добрий.

В. Чижова

 Вчитель. У житті є багато різних ситуацій, в яких опиняється та чи інша людина. Тому треба бути розсудливим, розумним, не квапитись із рішеннями і висновками. Наша виховна година підходить до кінця. Не знаю, чи були всі щирими, відвертими, чи почерпнули для себе щось корисне? Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали повинні знати свої права та обов’язки і бути Людиною.